А очі у Бога темніші від чорної ночі,
А очі у Бога світліші від ясного ранку,
А очі у Бога карають і світять з любов"ю,
А очі у Бога карають і гріють в стражданнях.
Ми, стомлені люди, бредемо смутним бездоріжжям,
МИ, зраджені другом, на Божу любов нарікаєм...
Ми, випрані болем, так рідко здіймаємо погляд
До синього Неба і в Божі вдивляємось очі...
А Він нас чекає безмежним і щирим прощенням,
А Він тихо плаче над кожним розбитим коліном,
Він дивиться в очі, Він дивиться в серце і душу,
Він погляд у натовпі вірний і чесний шукає.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Заброшенная дверь - Марта Дитятева есть такая картина,она извесная, жаль сегодня не нашла её в инете.Я смотрела на неё когда то, и думала:" Интересно к кому это пришел Иисус, а Его не пускают, Он стучит и ждёт?",И вообще там нарисованы были такие заросли из репейника,странно , что к такому человеку пришел Сам Иисус.А когда я первый раз попала на собрание, то услышала проповедь про \\\"Се стою и стучу\\\",и как же я удивилась,что это дверь к сердцу каждого.В тот вечер я открыла Ему своё сердце и никога об этом не жалела.
